Замкова гора

Замкова гора знаходиться в Подільському районі Києва і є останцем, що утворився в четвертинному періоді. Висота її над рівнем Дніпра складає більше 80 метрів, а над рівнем Подолу - близько 50 метрів.

Вид с Замкової гори Щодо назви гори в староруський час єдиної думки немає, але вважається, що вона могла називатися Хоревицею. З XVI століття вона відома під назвою Замкова і, як правило, походження цієї назви пов’язують із спорудженням литовськими князями Володимиром Ольгердовічем або Вітовтом дерев’яного замку, зведеного після входження Києва в 1362 - 63 роках в Литовське князівство. Замкова гора З 1646 г Замкову гору все частіше називають Кисельовкою (похідне від прізвища останнього польського воєводи Києва - Адама Киселя).

Київський замок на вершині гори проіснував з кінця XIV століття до середини XVII століття. Його укріплення складали встановлені по периметру верхньої частини гори дерев’яні городні - зруби, що виконували не тільки оборонні функції, але й використовувалися для зберігання військових запасів, майна і документів киян. Вони також слугували житловими приміщеннями для мешканців замку.

Пам'ятный знак З півночі у замок можна було потрапити з боку сучасного Житнього ринку через головні ворота - Воєводські і Драбські, які знаходилися на південному краю гори. Біля останніх починався Кривий міст, який сполучав гору з її меншою частиною, Клінцем. З боку Фроловського монастиря існувала додаткова хвіртка. На башті Воєводських воріт з середини XVI століття знаходився єдиний на той час київський годинник.

Кладовище У 1840 г Замкова гора була передана Фроловському жіночому монастирю під кладовище, внаслідок чого утворилася нова назва гори Фроловськая, що збереглася до цих пір. Монастир спочатку розміщував поховання на терасах гори, де знаходила свій останній притулок київська інтелігенція. Зокрема, тут був похований один з дослідників Замкової гори - професор Микола Іванович Петров. Сходи на Замкову гору Потім вся територія гори перетворилася на елітне кладовище, на якому ховали представників аристократії Подолу того часу. У 1857 році на кладовищі звели церкву в ім’я Пресвятої Трійці. Кладовище було оголошене закритим в 1921 році.

На кінці 1940-х років на Замковій горі розмістилася невелика військова частина, яка обслуговувала побудовану тут радіостанцію - «глушилку». На початку 1990-х радіостанцію за непотрібністю демонтували, а споруди військової частини розібрали на будматеріали.

За матеріалами сайту: http://www.archunion.com.ua/