Національний музей народної архітектури та побуту у селищі «Пирогів»
Національний музей народної архітектури та побуту у селищі «Пирогів» являє собою архітектурно –ландшафтний комплекс просто неба всіх історико -етнографічних районів України. Музей заснований в селищі Пирогів на околиці Києва в 1969 році. Перших відвідувачів музей прийняв в 1976 році. За тридцять років свого існування музей зібрав багату колекцію експонатів, що включає більше 200 споруд, які представляють різні історичні області України.
Багато з них в точності відтворюють традиційні будови. Архітектурну і пейзажну панораму доповнюють дерев’яні церкви. Найстаріша з них — Наддніпрянська, заснування якої датують 1742 роком. Композиційним центром ансамблю музею є група вітряних млинів на вершині горба.
Гордістю музею народної архітектури та побуту у селищі «Пирогів» є також величезна колекція етнографічних експонатів, яка налічує більше 40,000 предметів і включає традиційні костюми, тканини, вишивку, килими, кераміку, вироби з металу, дерева і скла, музичні інструменти, живопис, домашнє начиння.
Влітку і восени в музеї проводяться свята народних промислів: ковалі, гончарі, ливарі, ткачі і інші майстри демонструють свої ремесла і створюють витвори мистецтва прямо на очах у глядачів. По неділях в музеї проводяться концерти українських фольклорних колективів.
Музей працює без вихідних з 10:00 до 17:00.
Вартість квитків:
для дорослих - 15 грн,
для школярів від 10 до 17 років (при наявності учнівських посвідчень) - 7 грн,
для студентів вузів денної форми навчання (при наявності студентських посвідчень) - 7 грн,
для пенсіонерів (при наявності пенсійних посвідчень) - 7 грн,
для дошкільнят та школярів до 10 років - 4 грн.
(* ціни вказані за станом на квітень 2009 )
Вартість екскурсій (група до 20 осіб)
| 1 акад.година | 2 акад. години | 3 акад. години | |
| Дорослі | 40 грн. | 80 грн. | 120 грн. |
| Школярі | 20 грн. | 60 грн. | |
| Іноземною мовою | 60 грн. | 120 грн. | 160 грн. |
Екскурсії проводяться українською, російською, англійською, німецькою мовами.
У православних церквах Св. Архистратига Михаїла, Св. Великомучениці Параскеви, Св. Миколая та у Греко-католицькій церкві Покрова Пресвятої Богородиці проводяться богослужіння, панихиды, вінчання та хрестины за поперднім замовленням.
Недалеко від музею знаходяться ресторани української кухні “Духмяна піч” , “Будьмо!” та “Фортеця Гетьман”.
Народні свята, обряди та памятні дати, що відзначаються у музеї «Пірогово» у 2012 році:
| 25-26 лютого | Масляна |
| 10 березня | Вшанування пам’яті Т. Г. Шевченка |
| 16 квітня | Веснянки |
| 5-6 травня | Весняний ярмарок народного мистецтва Свято дитячої творчості |
| 3 червня | Трійця |
| 9-10 червня | День вишивальниці і ткалі |
| 20 червня | Купайло. День літнього сонцестояння |
| 16-17 червня | День гончаря і коваля |
| 23-24 червня | День різьбяра і майстра плетіння |
| 6 липня | Івана Купала |
| 18-19 серпня | Медовий Спас |
| 24 серпня | День Незалежності |
| 8-9 вересня | Осінній ярмарок |
| 16 вересня | Осінь весільна |
| 14 жовтня | Покрова |
У святах беруть участь фольклорні колективи та народні майстри України
Їхати до музею:
• від ст. метро «Либидська» — Тр № 11
• від Бесарабського ринку — МТ № 156
• від Ленінградської площі, ст. метро «Дружби народів» —МТ № 172
• від ст. метро «Академмістечко» — МТ № 576
• від ст. метро «Лук’янівська» — МТ № 496
Адреса: Київ, с. Пирогів, тел. 526-5765, 526-2416, 526-5787
Національний музей народної архітектури та побуту у селищі «Пирогів»
Вперше в новітній історії України!
Свято Ярила
Перша борозна
Ярило (Орій) — Бог весняного сонця, пристрасті й полум’яного кохання.
“…Наш Ярило ходить пішки в білій кереї з вінком маків і хмелю на голові. В правій руці він носить серп, а в лівій – сніп жита, пшениці та всякої пашниці…”
Олекса Воропай
Прес-реліз
В неділю 29 квітня цього року в Національному музеї народної архітектури та побуту України (Пирогів) вперше в новітній історії України відбудеться відтворення давнього обряду Першої борозни – Свято Ярила.
Учасники дійства збираються на полі, де починається обряд Першої борозни. Парубки розділяються на два гурти – «Зима» і «Весна», і змагаються в перетягуванні канату. Після передбачуваної перемоги Весни над Зимою (життя над смертю), під спів веснянок Ярило (Орій-Юрій) прокладає першу борозну «оре своїм ралом» – тут рало є алегоричним символом фалоса – (орати-зачинати). Відповідно, перший, хто це зробить має бути кращим – найсильнішим, наймудрішим, найсміливішим. В сучасній термінології – «ефект першого самця» - навіть, коли зачаття як таке не відбулося, всі діти цієї жінки будуть мати властивості першого її чоловіка. Тому важно, щоби він був найкращим.
Отже, Ярило відкриває Землю символічним Ключем. В цей час молоді парубки, перетягуючи пояс Ярила, змагаються за право наступного року прокладати священну борозну.
Дівчата співають веснянки, гаївки, чим і заохочують парубків, а вони проводять між собою змагання на прудкість, чіткість, влучність і силу… Після чого Ярило із Священного золотого рога пригощає учасників напоєм «Сурою» (Квасом).
ЗА ПІДТРИМКИ ТМ «РОСИНКА»
Найкращий асортимент вітчизняних безалкогольних напоїв (rosinka. ua)
У програмі Свята:
Веснянки – пісенний віночок українського обрядового співу;
Турнір та показові виступи борців Всеукраїнської федерації поясних видів боротьби;
Показові виступи Міжнародної Федерації бойового Гопака;
Турнір та показові вправи зі стрільби з лука (спробувати може кожен!);
Козацький Куліш та напої із цілющих трав для всіх гостей і учасників.
Обрядові Колачі та Пироги від ПП «Богатир»
А також ярмаркування, загальне гуляння, танці-співи-залицяння: святкування перемоги Весни (життя).
Початок Свята об 12:00 на експозиції «Наддніпрянщина» (прямо від центрального входу в музей). Добратися до музею можна маршрутними автобусами №№ 172, 156, тр-с №11 (від М «Либідська») або на таксі.
За журналістськими посвідченнями вхід безкоштовний
Інформаційна підтримка: Міжнародна Інформагенція Навколосвітнього Каравану «ІНТЕРКУЛЬТУРА» в Україні: (044) 587 62 97 www. interkulturo. info
Організатори»: Національний музей народної архітектури та побуту України,
ПА «Студія Мистецьких Ініціатив», Музей козацьких Страв (strava. do. am)
Довідки та акредитація: +38099-55-98487, +38098-536-3594, +38044-526-56-44, +38050-372-1002
Без релігійних та політичних лозунгів!
Приходьте у етнічному вбранні!
«. .. І почав тоді Ярило по ночах ходити. Де він ступить ногою - ярина виросте, як подивиться на поле - квіти зацвітнуть, гляне в ліс - пташки защебечуть, а у воду гляне - риба стрепенеться. І ходить Ярило по темних лісах, селах, хуторах і на кого гляне, у того серце коханням спалахне. Торкнеться у сні молодого хлопця - кров закипить, дівчину зачепить - як іскра, спалахне. І виходять дівчата й хлопці надвечір на Ярилове поле хороводи водити та пісень співати. Не зчуються, не зоглядяться, як і ніч пройде, як зорі погаснуть, як місяць сховається і на травах засяють сльозинки роси. .. »
В цей день
Календарна точка відповідала вступу Сонця в сузір’я Тільця. Міфологічно активну (чоловічу) енергію Космосу уособлює образ священного Бика (Тільця, Тура).
– У наших предків це був золоторогій тур. На тій порі він уважався священною твариною. Слово “Тур” (“Тура”) деякими східними мовами (давн. інд. , перс. , курдськ. ) означає: дужий, швидкий, активний, ярий. Водночас слово ярий в український мові виступає із означенням: весняний, молодий, буйний, пристрасний, палаючий, загалом - активний. Тому період вступу Сонця в сузір’я Тільця предки урочисто відзначали як свято народження Ярила - божества, що втілює плодючу стихію весняного сонця. Отже, сонце-Ярило - це сонце-Тілець (Бик, Тур);
– особливої святості надавалось рогам Тура. Туровий ріг-ритон (посудина для пиття) у наших предків був обов’язковою приналежністю урочистих обрядів та бенкетів. З археологічних розкопок відомі турові роги, оздоблені карбованим сріблом та позолотою.
– Ріг - один із головних атрибутів язичницьких богів. Він сповнювався вином радості або полум’ям печалі. В дні свята бика убирали стрічками й квітами, водили по селу. Кожний стрічний за звичаєм має пригостити священну тварину - дати пожертву. Добрим знаком вважається, якщо бик-тур штовхне (буцне) даючого пожертву. Це, за повір’ям, надає людині здоров’я та плодючої сили. У традиціях українського села ще й сьогодні зберігається звичай обрядового вигону худоби на пасовисько в цей день. За традицією господар має взяти гілку свяченої верби (першодерево світу) і нею супроводжувати тварину аж до вигону;
– за повір’ям вся природа наповняється плодючою силою. Тому за звичаєм качаються по зелених сходах жита, беручи приклад з корів і коней, аби окропитися цілющою росою й набратися життєдайних сил. А на майданчиках та околицях чоловіки міряються на силу, атлетизм, спритність та влучність у стрільбі з лука. Цього дня також поминають померлих родичів і особливо вояків;
– люди виходили на поле, молилися за врожай, кропили поле свяченою водою, закопували на нивах освячені крашанки, примовляючи: «Роди, Боже, жито-пшеницю та всяку пашницю», діти забавлялися, качаючись на озимих посівах – це давало силу і здоров’я, дівчата водили хороводи, співаючи веснянки, хлопці кидали грудки в небо, «щоб хліби росли високі», обливались водою, вірячи, що це сприятиме врожайності полів;
– вперше виганяли худобу на цілющу росу, знаючи, що це віджене від тварин усі хвороби. Взагалі, така роса вважалася священною, її збирали для лікування і охороняли від відьом, використовуючи різні прийоми захисту: чіпляли на воротях, парканах, стайнях гілки свяченої верби, обсипали обійстя і корів маком, малювали дьогтем хрести на воротях, дверях тощо;
– обрядові страви дня: пшеничні калачі високої форми та пироги із сиром. Колачі символізують плодючість та активність, а пироги - чоловічу потугу й силу.
Народні свята, обряди та пам’ятні дати у 2012р.
Дата Назва свята Примітки
8 січня Колядки, щедрівки
25-26 лютого Масниця
10 березня День вшанування пам’яті Т. Г. Шевченка.
16 квітня Великодні Веснянки
5-6 травня Весняний ярмарок народного мистецтва
Свято дитячої творчості
3 червня Зелені свята. Русалії. Трійця
9-10 червня Свято народних ремесел:
День вишивальниці й ткалі
16-17 червня Свято народних ремесел:
День гончарa i коваля
20 червня Купайло. День літнього сонцестояння
23-24 червня Свято народних ремесел:
День різьбяра та майстра плетіння
6 липня
18-19 серпня Медовий Спас.
8–9 вересня Осінній ярмарок народного мистецтва
16 вересня Осінь весільна
14 жовтня Свято Покрови
У святах беруть участь кращі фольклорні колективи та народні майстри України
все кому не нравятся дырки в заборах, бабки и охранники просто не умеют расслаблятся и отдыхать, а с момента прибытия ищют что не так, народец мелочный.
А на Різдво щось цікаве буде, можна приїхати?
Добрый день! в воскресенье были в музее. .. .понравились хатки, возле которых сидят сотрудники и своими силами поддерживают их в нормальном состоянии. .. .а вот минусы есть и большие. .. на вьезде в музей стоит блокпост и собирают деньги за стоянку машины (20 грн. день), при этом дают непонятную квитанцию на 5 грн. , затем встречают парни, которые предлагают в пропиленную дырку в заборе за 10 грн. провести на территорию музея. .. . по территории ходят охранники, пасут кого-то, а кругом неухоженность и обилие машин. .. короче все подрабатывают. .. .кто на стоянке, кто на входн. билетах, кто на машинах на территории музея. .. УЖАС!!!!!!лучше бы больше внимания уделили реставрации экспонатов и уходу за территорией. .. НО УВЫ !!!!!! ПОЗОР!!!!
Шкода, що комусь зупсували настрій. Ще гірше, що через це хтось не поїде в Музей. Я майстер, буваю в Пирогові на святах кілька разів на рік. Для мене кожен день в Музеї - свято. Перший раз я, киянка, поїхала в Пирогів з шкільною екскурсиєю моєї дочки 14 років тому. Багато років думала, що їхати в Музей далеко і довго. Тепер шкодую, що могла б багато років дихати циєю атмосферою нашого давнього життя. Ми гуляли з дочкою Музеєм, екскурсія давно поїхала, а ми вийшли з Музею о 9 вечора, коли же стало темно. З того дня я його полюбила всією душею. Життя Музею зовсім не просте. Його землю намагаються багато років забрати. Молодь не йде працювати, бо зарплата дуже мала. Грошей на реставрацію не виділяють. Звісно, відвідувачі цього не знають. Туалет є, він розташований під землею. Спитайте, і Вам його покажуть. Тепер про своє, рідне. Ми готуємося до кожного свята в Музеї як мінімум місяць. Чекаємо на людей, які прийдуть до нас і оцінять наши роботи. Запрошую: приходьте, беріть з собою дітей, друзів, родину. Одягайте вишиванки. Саме тут ми відчуваємо себе рідними, єдиним народом. Не маєте вишиванки - якраз тут і можна у майстрів купити. Під вечір над березами та хатами плівуть наши пісні, і кругом люди ЩАСЛИВІ. Ми є, ми українці, і це наш Музей.
Мы были в Пирогово, несколько раз, попадали на ярмарку, все очень понравилось)) С туалетами проблем не было, их там работает несколько, хамство сотрудников пару раз встречалось, но общего впечатления особо не испортило, положительных моментов было больше. Будем ездить туда еще! )))
Здравствуйте!
Читала, что в Пирогово отмечают праздник Иван Купала во всей традициях украинского народа. Подскажите длиться ли это всю ночь? Если нет, то когда можно оттуда уехать?
Был в Пирогово 21 мая. Впечатление двоякое. Во первых, да, действительно интересно посмотреть на народную архитектуру Украины, собранную на такой относительно не большой территории. С другой стороны огорчает то, что администрация деньги брать берет, а реставрация экспонатов, наверное, последний раз проводилась тогда, когда создавался музей; на некоторых домиках, возраст табличек с названиями, скорее всего, “соответствует столетию” про которое упоминается. В комментариях писали про злобных бабок, хамских охранников и неизвестные цены на фотографирование. Злобных бабок и хамских охранников обнаружено не было, а фотографирование стоит 15 грн, про что официально проинформировано у касс.
В целом - красиво, интересно, стоит побывать. Но хотелось бы, чтобы администрация хоть что-то вкладывала в Музей, а не только брала деньги.
А вообще кто с каким настроем прийдет, то там и увидит
Все дуже просто. Музей державний. Гроші, виручені за квитки ідуть в державну кишеню. А потім держава вирішує скільки і чи взагалі давати музею гроші на реставрацію??? Ось така ситуація. .. .
Хочу с ребёнком поехать в музей на свято ткачих и ышивальщиц. Кто то был раньше? Поделитесь впечатлениями