Сутінки. Сага. Новолуння

Індіанці проти блідолицих

Продовження вампірскої саги «Сутінки 2. Новий місяць» чекали як Нового року - цілий рік і з таким же тріпотливим передчуттям. Ну, як би, от. Дочекалися. Хоча вітчизняному глядачеві довелося облизуватися довше за інших - у США фільм вийшов місяць назад, а в сусідній Росії - тиждень. Компанія яка володіє правами на реліз у нашій країні пояснила затримку страхом перед піратами. Нібито в нас промишляють цим більше ніж в інших. Ну й добре, російську піратку з Інтернету більшість скачала задовго до прем’єри…

Кінокритики можуть скільки завгодно жарити вогнем, мол, фільм далеко не “ах”. Але кінокритиків набереться якихось пара сотень, а шанувальників, фанатів - мільйони. Вони як мінімум просто масою задавлять усі, нехай слушні, але порівняно нечисленні “Погана гра акторів”, “Жахливий грим”, “Занадто багато сопель”. Та й касові збори говорять самі за себе.

У порівнянні з першою частиною, «Сутінки 2. Новий місяць» вийшли ні хорошими, ні поганими - іншими. І від цього “іншизму” шанувальники злегка задумалися. Так, позитивних відгуків не стало менше, але вони стали конструктивнішими, більш внятними. Так буває, коли серцебиття вирівнюється, подих більше не перехоплює. І замість ” уіх-хаа” хочеться сказати “досить непогано”. І ще один показовий момент: навіть фани почали помічати, що у вампірскій історії є недоліки. Серед особливо часто згаданих - акторська гра Крістен Стюарт. Акторці в другій частині випало завдання не з легких. Переживанням покинутої Белли у фільмі, як втім і в книзі, приділяється велика увага. Отут їй щоб зіграти смуток, мало вже просто думати про мертву собачку. Складна драматична роль молодій акторці вдалася з великою натяжкою, якщо про «вдалося» взагалі на доречно говорити.

Зате от закоханого в неї Джейкоба (Тейлор Лотнер) як підмінили, на новенького, такого що помітно змужнів і подорослішав у всіх змістах цього слова.17- літній Тейлор за рік накачав не тільки гору м’язів, але й досить значні акторські навички. Його герой, у першій частині, знаходиться на задвірках, а в другій - виходить на перший план нарівні з Эдвардом. І зненацька для всіх потісняє Петтінсона в дівочому хіт- параді “Він такий лапочка”. Причин тому можна назвати кілька. Ну по-перше, Лотнер дійсно був чудовий. Його перекачаність не різала очей і не дисонувала з образом закоханого підлітка. Напроти, хлопчик - перевертень у виконанні Лотерна-качка здобув якусь звірину силу - потужну, але світлу. А от красунчик Петтінсон якось скис, відійшов на другий план. І ще. Не можна показувати публіці далеко неідеальне оголене тіло, тим паче якщо поруч із тобою накачані засмаглі індіанці… У порівнянні з Джейкобом Эдвард виглядав такою собі блідою тушкою.

Та навіть це не позначилося б на всенародній любові до Петтінсона, якщо б режисер не позбавив Эдварда його головного козиря - романтичності. Все-таки не зважаючи на всі намагання Вайца, чоловічій лапі, не вдалося створити те, що далося жіночій руці режисера “Сутінків” Кетрін Хардуік. Дівчини прагли чар, таємничості, чуттєвості. А одержали якусь пародію, що місцями пробиває на сміх. Але в режисури Криса Вайца є інша очевидна перевага перед Кетрін. Він зумів з досить затягнутої книги з купою любовних сентенцій, роздумів і довгих діалогів зробити порівняно динамічний фільм. І при всьому цьому відійшов він від тексту книги всього нічого. За це йому честь і хвала шанувальників друкованої версії “Сутінків. Нового місяця”.

Усього через півроку чекаємо третю частину вампірскої саги. Новий режисер по-новому повинен підійти до картини, враховуючи очевидні провали й успіхи попередників.

Дивиться також:

• Рецензія на фільм Сутінки